Вихователь Миколаївського НВК "Веселка": Поради батькам

"Якщо ваша дитина не розмовляє, що робити?"

Етапи роботи з дитиною проходять в жорсткій послідовності, яку не можна порушувати. Переходити на наступний етап можна лише після того, як освоєний матеріал попереднього.

Проте це не означає, що при виявленні мовного недорозвинення в 6 або 7 років треба опустити руки. У будь-якому випадку спеціальні заняття матимуть позитивний вплив на мову і особу дитини, якщо носитимуть систематичний і направлений характер. Тут представлений перший етап формування мовної діяльності у дітей, що мають лепетну мову.

Для яких категорій дітей можна застосовувати пропоновані методи?

Це діти раннього віку (від народження до трьох років). Це діти після 3 років, що мають грубе мовне недорозвинення, яких інколи називають безмовні діти. Даний термін не зовсім коректний, оскільки діти, що відносяться до даної групи, можуть використовувати деякий обмежений набір засобів спілкування: лепетні слова, звуконаслідування, вокалізи, міміку, жести. Деякі з них досить активно вступають в контакт, інші замкнуті, сором'язливі, прагнуть утримуватися від спілкування, треті демонструють виражений мовний і поведінковий негативізм з елементами агресивної поведінки, тобто відмовляються від мовного і немовного спілкування, демонструючи своє неприйняття ситуації, виражаючи протест інколи навіть за допомогою кулаків. Лепетні слова - слова, що складаються з одного - трьох однакових складів, наприклад: баба, па (палиця), ляля (лялька) і тому подібне Вживання лепітних слів характерне для дітей першого року життя.

Звуконаслідування – слова, побудовані на основі наслідування природному звучанню предмету, наприклад, няв (кішка), пі-пі (мишка), бі-бі (машина) і ін. Подібні звуки наслідування характерні для мови дітей на початкових «етапах» становлення мови (приблизно до 1,5-2 років).

Вокаліз — протяжна вимова явних звуків або звучання з різною інтонацією. У нормі розвитку використовується лише в дитячому віці (до I року).

У будь-якому випадку ці діти характеризуються таким чином: "Все розуміє, але не говорить".

В пропонованій методиці ми слідуємо онтогенетичному принципу. Розвиток мовлення підкоряється універсальним законам і проходить певні етапи в жорсткій послідовності.

Отже, при організації коректувальної роботи необхідно змоделювати ці етапи і коректувати несформовані механізми, що визначають розвиток мови дитини на кожному з цих етапів. Пропоновані методи формування мовної діяльності не підходять для корекції мови дітей з порушенням слуху і дитячим церебральним паралічем. Для дітей цих груп пропоновану систему роботи необхідно модифікувати адекватно до можливостей дитини.

Як формується мова дитини

Як відомо, своєчасне і повноцінне опанування дитиною мови є важливою умовою розвитку її особистості. Процес формування мови охоплює декілька етапів. Особливо продуктивним і важливим в цьому плані є період раннього і молодшого дошкільного віку від 0,8 - 1 року до 3-4 років. Протягом цього короткого проміжку часу дитина опановує основні закономірності мовлення. До 3-4 років її словник складається приблизно з 800-1000 слів, при цьому дитина практично не використовує звуконаслідувань і полегшених варіантів слів. Вона вміє будувати основні види пропозицій з дотриманням норм граматичного оформлення. Чотирилітнє дитя може переказати зміст простої казки, розповісти про свої дії, проаналізувати побутову ситуацію. Цей період детально, по етапах, описаний фахівцями в області дитячого мовлення. Нижче ми наводимо таблицю, в якій подана послідовність появи тих чи інших явищ в дитячій мові і позначені вікові нормативи їх появи. Цей час не є жорстко обов'язковим, терміни і, в деякій мірі, послідовність розвитку форм мови можуть варіюватися відповідно до індивідуальних особливостей і статі дитини. У таблиці в графі 3 наводяться середньостатистичні дані про терміни, в перебігу яких можуть з'явиться ті або інші форми спілкування і мовні одиниці у відповідності з нормою розвитку. Ці терміни можуть бути досить розтягнутими, що пояснюється індивідуальними особливостями дитини. Проте, якщо в певний період вказані форми не з'являються, або ви бачите одиничні прояви, це має насторожити вас.

Форма мовлення

Приблизний вік появи

Інтонує крики(Ви можете розрізняти крики задоволення та незадоволення)

1-2 місяці

Гукання, гуління. (Дитина повторює за вами чи самостійно вимовляє окремі склади, ніби грається з ними)

1,5-3 місяці

Лепет (Дитина повторює за вами і сама вимовляє щось схоже на слова, на те, що складається з однакових складів)

4-5 місяців

Лепетні слова (Дитина використовує в мовленні "мову няньки": слова складаються з двох-трьох відкритих складів (ляля, тата, кука тощо) багато звуконаслідувань (би-би, гав-гав)

8 місяців – 1 рік і 2 місяці

Двослівні речення (Дитина, спілкуючись з вами, поєднує два слова, наприклад: дай пі (дай пити), тато ні (тата немає вдома) тощо

1рік і 6 місяців – 2 роки і 2 місяці

Активний ріст словника (Дитина запитує, як це називається)

1,9 року – 2,6 року

Поява граматичних форм слова (Дитина змінює слова в мові за числами, родом, відмінком тощо)

2,4 року – 3,6 року

Словотворчість (Дитина "придумує" свої слова, але при цьому використовує закони рідної мови)

2,6 року – 3,5 року

Дитина промовляє свої дії, коли вона сама грається з іграшками чи зайнята ще якоюсь справою

2,6 року – 3,6 року

Відомо, що мовний розвиток хлопчиків і дівчаток відрізняється деякою своєрідністю. Для дівчаток характерний більш ранній початок мови. У них швидко зростає словник слів, що позначають предмети. Дівчатка порівняно пізно освоюють фразову мову, зате прагнуть говорити правильно, "як дорослі". Мова хлопчиків характеризується пізнішим початком. У них перш за все формується словник назв дій, відносно рано формується граматична будова, але говорять хлопчики при цьому часто "своєю мовою". Одна і та ж ситуації вимовляються (розповідаються) хлопчиками і дівчатками по-різному. Наприклад, дитина хоче м'ячика. Скоріше за все, хлопчик голосно кричатиме: " Дай!", а дівчинка тихо нитиме: "М'ячик!". Для батьків ця різниця є невеликою, а для фахівця – значимою.

Почекайте, не хвилюйтеся!

Можливо, ваша дитина лише виключення з правила, підтверджуюче це правило!

Як розвивати мовлення дітей?

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.

2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.

4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.

5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!

6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.

7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Шановні батьки!

Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:

1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.

6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.

Правила мовлення

1.Коли говориш, дивись в очі співрозмовника.

2.Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3.Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.

4.Перед мовленням зроби вдих, потім говори плавно на видиху.

5.Чітко вимовляй всі звуки.

6.Сурово дотримуйсь пауз між реченнями.

7.Говори чітко, голосно, виразно, спокійно, плавно!

8.Проводь мовленнєву зарядку:

*вправи на розслаблення,

*дихальні вправи,

*артикуляційні вправи,

*голосові вправи.

9.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленням активно і систематично.

Поради логопеда.

Шановні батьки!

Мовна функція є однією з важливих психічних функцій людини. До 7 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

*малюк повинен уміти правильно і чітко виголошувати слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно в помірному темпі;

*дитина повинна володіти звуковим аналізом слова та чітко визначати місце звука в слові;

*малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді,числі і відмінку;

*дитина повинна логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв’язки;

*словниковий запас дитини,що вступає до школи повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметни- ки, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.

Це найголовніше на що слід звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Перший рік життя

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає "комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення "Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, "Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – "сапка”, жовтий – "зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – "йак”, риба – "либа”, пиріг – "пиліг”).

Шостий рік життя

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі "Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

*ВІК ДИТИНИ*	*ЗВУКИ МОВИ*
*ВІД 1 ДО 2 РОКІВ*	*А, О, Е, М, П, Б*
*ВІД 2 ДО 3 РОКІВ*	*У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й*
*ВІД 3 ДО 4 РОКІВ*	*С, З, Ц*
*ВІД 4 ДО 5 РОКІВ*	*Ш, Ж, Ч, Щ*
*ВІД 5 ДО 6 РОКІВ*	*Л, Р*

Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовлення, то краще буде, якщо вони одержать комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.

Але ви маєте знати: розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам'ять, сприйняття. Говоріть з дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це потішки, віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків в книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.

Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому, розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібнимип редметами: шнурування, застібування ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.

ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ?

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.

3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.

5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!

6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.

7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:

1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.

ПРО МОВЛЕННЄВІ ПОРУШЕННЯ :

До групи мовленнєвих порушень належать:

дислалія (порушення звуковимови);

порушення голосу (дистонія та афонія);

ринолалія (порушення звуковимови і тембру голосу, пов’язане з вродженим дефектом будови артикуляційного апарату);

дизартрія (порушення звуковимови та мелодико – інтонаційної сторони мовлення, зумовлені недостатністю іннервації м’язів артикуляційного апарату);

заїкання;

алалія (відсутність або недорозвиток мовлення у дітей, зумовлене органічним ураженням головного мозку);

афазія (повна або часткова втрата мовлення, спричинена органічним локальним ураженням головного мозку);

загальний недорозвиток мовлення;

порушення письма (дисграфія) та читання (дислексія).

Діти з мовленнєвими порушеннями мають функціональні або органічні відхилення у стані центральної нервової системи. Вони часто скаржаться на головні болі, нудоту, запаморочення. У багатьох дітей спостерігаються порушення рівноваги, координації рухів, не диференційованість рухів пальців та артикуляційних рухів. Під час навчання вони швидко виснажуються, втомлюються. Їм притаманні дратівливість, збудливість, емоційна нестійкість. У них спостерігається нестійкість уваги і пам’яті , низький рівень контролю за власною діяльністю, порушення пізнавальної діяльності, низька розумова працездатність; часто виникають невротичні реакції на зауваження, низьку оцінку.

Допомога таким дітям має бути комплексною і здійснюватися групою спеціалістів: невропатологом, логопедом, психологом, педагогом.

У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.

Якщо корекція розпочата вчасно (з 3-4 років), то у більшості випадків до початку шкільного навчання порушення мовлення вдається повністю подолати, після чого дитина може вступати до загальноосвітньої школи. І лише у випадках складної мовленнєвої патології навчання має продовжитися у спеціальній загальноосвітній школі для дітей з тяжкими порушеннями мовлення. При нерізковираженому загальному недорозвиткові мовлення (IV рівень ЗНМ, або НЗНМ) корекційна робота проводиться протягом року, після чого дитина може успішно навчатися в масовій школі.

Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту (ЗНМ, заїкання), розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами. Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.

Тому для правильного визначення мовленнєвих порушень обов’язково слід звернутися до логопеда, що працює у вашому дитячому садочку, школі, приватного логопеда, або до найближчого логопункту. Лише логопед володіє необхідним арсеналом прийомів, які дають змогу правильно визначити тип та причину порушення, а також розробити індивідуальну систему корекційної роботи, що враховує особливості саме вашої дитини.

ЩО НЕОБХІДНО РОБИТИ ПРИ ЗАЇКАННІ?

Заїкання - це порушення темпу, ритму та плавності усного мовлення, зумовлене судомним станом м'язів мовленнєвого апарату. У більшості випадків заїкання виникає у дошкільному віці – з 2 до 5 років у вразливих, збудливих дітей.

Успіх в подоланні заїкання у дітей в великій степені залежить від допомоги батьків та вихователів, які під керівництвом логопеда повинні організувати та проводити загальний та мовленнєвий режим дитини, загартування та загальнозміцнюючі процедури, а також виконувати поради та призначення.

-Вдома для дитини необхідно створити спокійні, сприятливі умови.

-На протязі року не слід приймати в присутності дитини гостей та водити в гості. Це збуджує дитину, провокує її погане мовлення.

-Не можна допускати, щоб при дитині говорили про їх знання, демонструвати її дефект іншим.

-Дома розмовляти з дитиною потрібно спокійно, ласкаво, витримано, врівноважено. Краще, щоб з такою дитиною товаришувала врівноважена, бажано молодша за віком дитина.

-Батьки не повинні перегрівати дитину на сонці, водити в шумні місця - цирк, театр, кіно.

-Дотримання цих умов закріпить отриманні навички нормального мовлення і не дасть можливості виникнути рецидиву при будь-яких несприятливих умовах.

ГІГІЄНА І ОХОРОНА ГОЛОСУ

Гігієна і охорона голосу дітей сприяє нормальному розвитку і функціонуванню голосового апарату;

Необхідно здійснювати наступні заходи з гігієни та охорони голосу дитини:

- Навантаження на голосовий апарат повинно відповідати ступеню його тренованості;
- Неприпустимо форсоване звучання голосу, зловживання високими нотами, криком, непомірне мовної навантаженням і т.д.;
- Неприпустимі великі мовні навантаження, спів під час хвороби;
- Необхідно уникати різкої зміни температури, а також спеки, холоду, спеки, пилу тощо;
- З розпаленим голосовим апаратом не можна виходити на вулицю в холодну пору року, необхідно кілька охолонути;
- Рекомендується уникати їжі та напоїв, що дратують слизову оболонку горла, - гострого, зайво солоного, надмірно гарячого або холодного;
- У разі хвороби органів голосового апарату необхідно вчасно звертатися до лікаря фоніатра.

Вихователь Миколаївського НВК "Веселка"

Сторінки

Поради батькам